- замінювати
- [зам’і/н'уватие]
-н'уйу, -н'уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
замінювати
Смотреть что такое "замінювати" в других словарях:
замінювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге … Словник лемківскої говірки
замінювати — див. заміняти I … Український тлумачний словник
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник
заміна — и, ж. 1) Дія, за якої замість одного предмета, явища і т. ін. виступає інший предмет, інше явище і т. ін., замість одного предмета, однієї особи береться інший предмет, інша особа. 2) Той, хто (або те, що) замінює, може замінювати собою кого , що … Український тлумачний словник
замінятися — I я/юся, я/єшся і замі/нюватися, ююся, юєшся, недок., заміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) чим. Поступатися місцем чому небудь. 2) тільки недок. Пас. до заміняти I, замінювати. II я/юся … Український тлумачний словник
заміщати — а/ю, а/єш і замі/щувати, ую, уєш, недок., замісти/ти, міщу/, і/стиш, док., перех. 1) Тимчасово виконувати обов язки, функції кого , чого небудь; заступати. 2) хім. Замінювати один одного в молекулі сполуки (про атоми складових елементів цієї… … Український тлумачний словник
замінюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до замінювати 1) … Український тлумачний словник
замінювання — я, с. Дія за знач. замінювати … Український тлумачний словник
підмінювати — юю, юєш і підміня/ти, я/ю, я/єш, недок., підміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Міняти, замінювати, звичайно непомітно. || чим. Надавати чому небудь перевагу, звичайно відмовляючись від іншого. 2) кого. Заступати кого небудь по роботі, беручи … Український тлумачний словник
